Гречко Д.С., Корост І.І., Шелехань О.В. Нові надходження матеріалів ранньоскіфського часу до фондів ІКЗ Більск

Please download to get full document.

View again

All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
 3
 
  D.S. Grechko, I.I. Korost, A.V. Shelekhan New Early Scythian materials in the funds of the HCR «Bilsk» The article presents the preliminary results of the analysis of two finds from the territory of Bilsk archaeological complex – a fragment of an
Share
Transcript
  ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИЕПРТМЕНТ КУЛЬТУРИ І ТУРИМУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇКОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «БІЛЬСЬК» ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ РХЕЛГІЧНІ ЛІЖЕННЯІЛЬЬКГ ГРДИЩ1  ARCHEOLOGICAL RESEARCHOF BILSK HILLFORT2018ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ КИЇВ-КОТЕЛЬВА  3 ередмова УДК 902/904.03 (477.53+477.52) “-07/17”  А 87  Друкується за рішенням Вченої Ради Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК протокол № 5 від 07.06.2018 р.) та планів роботи Департаменту культури і туризмуПолтавської обласної державної адміністрації, Комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради на 2019 р. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:Вождаєнко В. В.,  директор Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адмнстрац; Гречко Д. С.,  кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології ран-нього залізного віку ІА НАН України; Задніков С. А., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею археології ХНУ ім. В.Н.Каразіна, провідний науковий співробітник ІКЗ «Більськ»; орост . .,  директор Комунально установи «Історико-культурний заповдник «Бльськ» Пол-тавської обласної ради ( відповідальний редактор ); Махортих С. В.,  доктор історичних наук,провідний науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку ІА НАН України; Приймак В. В.,  провідний науковий співробітник Комунальної установи «Історико-культур-ний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради; Пуголовок . ., кандидат історичних наук, науковий співроітник Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НН України; Скорий С.А.,  доктор історичних наук, професор, завідуючий відділом археології раннього за- лізного віку ІА НАН України; Супруненко О. Б,  кандидат сторичних наук, заслужений працвник культури Украни, дирек-тор Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського ( науковий редактор ; итова . М., кандидат сторичних наук, заслужений працвник культури Украни, директор ЦП НН України і УТПІК; Шрамко І. Б.,  кандидат історичних наук, доцент ХНУ ім. В.Н.Каразіна ( голова редакційної ко- легії  . ЕЕНЗЕНТИ:Щербань А. Л.,  доктор історичних наук. Ольговський С. Я., кандидат історичних наук, професор; При передруку та іншому використанні матеріалів збірникапосила ння на джерело обов’язкове.  Археологічні дослідження Більсьского городища – 2018 = Archeo-logical research of Bilsk hillfort – 2018: збірник наукових праць / ЦПНАН України і УТОПІК; ІКЗ «Більськ»; [відп. ред. – І. І. Корост, наук. ред. – О. Б. Супруненко; ред. колегія: Д. С. Гречко, І. Б. Шрамко та ін.]. – Київ-Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, 2019. – 290 с. Вміщено наукові публікації за результатами наукових досліджень, здійснених на терито-рії Більського археологічного комплексу в 2018 році. ля археологів, істориків, краєзнавців, фахівців пам’яткоохоронної справи, працівників музеїв, широкого загалу шанувальників стародавньої історії.  ДК 902/904.063 (477.53+477.52) “-07/17” ЦП НАН України і УТОПІК, 201 ІКЗ «Більськ», 201 Автори статей, 201  164165  Література Білинський, О. О., Кабанов, Д. О. 2015. Пам’ятки скіфського часу у верхів’ях Псла.  Археологія і давня історія України , 4 (17), с. 122–127.Гречко, Д. С. 2015. Звіт про археологічні розвідки на території Роменського, Охтирського та Сумського районів Сумської обл. у 2015 р.  Науковий архівІА НАНУ, ф. е., 2015\б-н.Коротя, О. В. 2003. Територія Сум та його околиць в епоху раннього залізно-го віку.  Археологія та історія Північно-Східного Лівобережжя . Суми, с. 99.Приймак, В. В. 200. Звіт про археологічні розвідки для «Зводу пам’яток іс-торії та культури України на території Сумського району та м. Суми  у 200 р.».  Науковий архів ІА НАНУ, ф. е., 2006/128.Сухобоков, О. В. 1987. Отчет о разведывательных работах Левобережнойславяно-русской экспедиции и Сектора археологии Сумского краеведческо-го музея в связи с подготовкой областного тома Свода памятников исто- рии и культуры народов СССР по Украинской ССР в 1987 г.  Науковий архів ІА НАНУ, ф. е., 1987/13-б.  Д. С. Гречко, А. В. Каряка, А. А. Крютченко, А. В. Коротя, Е. Н. Осадчий Исследование памятников скифского времени на Сумщине в 2018 г. Резюме В статье представлены предварительные результаты разведок на па- мятниках скифского времени в Сумской области. Исследования показалиотсутствие культурного слоя на городище Бездрик. Городище Токари имеетслабонасыщенный культурный слой V ?) – IV вв. до н. э.). Материалы из зольника возле с. Хвойное можно предварительно датировать среднескиф-ским периодом вторая половина VI–V вв. до н. э.). Ключевые слова:  Днепровское лесостепное Левобережья, Сумская об- ласть, городище, зольник, скифское время. D. S. Grechko, O. V. Kariaka,. O. Kriutchenko, O. V. Korotia, Ye. M. Osadchyi  Investigations of the Scythian time monuments in Sumy Region in 2018 Summary  The article presents the preliminary results of explorations at the monuments of the Scythian time in Sumy Region. Investigations have shown that the hillfort Bez-dryk has no cultural layer. The settlement of Tokari has a slightly saturated cultural layer V ?) – IV centuries BC). Materials from the ashpit near Khvoine village could be dated by the middle Scythian period second half of VI–V centuries BC). Key words: Left-bank Ukraine, Sumy Region, hillfort, ashpit, Scythian time. УДК 903.2 (477.53) «-07/-06»  Д. С. Гречко, І. І. Корост, О. В. Шелехань НОВІ НАДХОДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ РАННЬОСКІСЬКОГО ЧАСУ  ДО ОНДІВ ІКЗ «БІЛЬСЬК» У статті представлені попередні результати аналізу двох знахідок з те- риторії Більського археологічного комплексу – фрагмента залізного меча та рогового налуччя, виконаного у звіриному стилі. Вироби відносяться до ран-ньоскіфського часу. Ключові слова:  Більське городище, ранньоскіфський час, меч, роговий на-конечник лука. У грудні 2018 року до Історико-культурного заповідника «Більськ»було передано архаїчний скіфський меч з частково втраченим клинкомта рогове налуччя. Ці артефакти знаходились у приватній колекції Петра  Якимовича Гавриша. На жаль, достеменно не відомо, за яких конкретних обставин вони опинилися у науковця. Після смерті відомого археоло-га знахідки передані у фонди заповідника його дружиною Риммою Лео-нідівною.рагмент меча походить з поселення скіфського часу, яке розташоване у центрі с. Більськ чи його округи. Певний час він зберігався у громадсько-му музеї Більська (Кулатова 2018, с. 73) 1 . Довжина збереженої частини меча становить 30,4 см. З оглядом на контур двосічного клинка, леза якого плав-но звужуються до вістря, повна довжина всього виробу була, принаймні, на 10–15 см більшою. Таким чином, можна вважати даний екземпляр корот-ким мечем. Детальна інформація про його параметри наведена в таб  лиці 1. Талиця . РозмрНавершяукояткаПерехрестяКлинок  ирина, см,1,46,23,4 Довжина / висота, см1,38,82,517,8Товщина, см,4,,-1,2,5 Крім того, що у меча втрачено частину клинка, він дещо деформова-ний. Зокрема, простежується вигин між руків’ям та клинком, а посере  диніостаннього з обох сторін видно сліди відносно нещодавніх механічних  ушкоджень. Судячи з цього можна припускати, що меч був пошкодженийпід дією плуга (?).    Автори вдячні директору Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричев-ського, Олександру Борисовичу Супруненку за інформацію про історію цієї знахідки.  166167 Рис. 1. Меч з поселення у центрі с. Більськ або його околиць. Залізний меч (рис. 1) має масив-не брускоподібне навершя, яке у пе-ретині нагадує дещо розплесканийовал. Під навершям фіксується пет- ля у вигляді обойми, що охоплювала черен рукоятки. Рукоятка прямо-кутної форми, з круглими бічними валиками та гострим ребром посе-редині. Рукоятка та клинок виготов- лені з однієї полоси металу, тому її центральне ребро є продовженням нервюри на клинку. Перехрестя ма-сивне, з прямою, дещо заокругле-ною верхньою гранню. Клинок пря-мий, із плавно звуженими лезами тапоздовжньою нервюрою напівкруг- лого обрису. Морфологія меча беззапереч-но вказує, що даний предмет від-носиться до ранньоскіфського часу. Найперші знахідки подібного типу фіксуються на Кавказі: біметалевізразки з поховань Тлійського мо-гильника в Південній Осетії та кур-гану біля хутору Стєпной, що в Че-ченській республіці. Згідно останніх  досліджень вказані комплекси від-носяться до першої половини – се-редини VII ст. до н. е. (Махортых 1991, с. 56–57; Козубова, Скаков2012, 199). У Східноєвропейському  Лісостепу аналогічні предмети фіксуються лише починаючи з середини  VII ст. до н. е. Мова йде про мечі з таких комплексів як Яснозір’я, курган 6, поховання 1 та Медвин, курган 1906 року (Шелехань 2015, с. 162).Класичними зразками зброї цього типу є церемоніальні мечі з Ли-того (Мельгуновського) кургану у верхів’ях Інгульця та Келермесського могильника на Кубані середини – другої половини VII ст. до н. е. Власне останній згаданий комплекс може вважатись епонімним не тільки для го-ризонту пам’яток ранньоскіфського часу, а й для мечів цього типу VII ст.  до н. е. (Топал, Бруяко 2012).Говорячи про верхню хронологічну межу, слід зауважити, що ми не мо- жемо погодитись з дослідниками, котрі обмежують час побутування по- дібних знахідок лише VII ст. до н. е. (див. наприклад: Дараган 2010, 192;Ворошилов 2013, 92). Проти цього свідчить хронологічна позиція похо-вання 2 Реп’яхуватої Могили, де разом із аналогічним кинджалом булозафіксовано мілетську амфору та іонійський глек кінця VІI – першої по- ловини VI ст. до н. е. (Монахов 2003, с. 3132; Гречко 2012, с. 77). Не супер-ечить цьому і бронзова бутероль у вигляді голови хижого птаха, що місти- лась в комплекті з кинджалом. У Тлійському могильнику подібні бутеролі притаманні пізній групі поховань, матеріали якої побутують у тому числій у VI ст. до н. е. (Козубова, Скаков 2016, 91).Тож, зважаючи на умови виявлення цього меча, вважаємо за можливе датувати його у широких рамках середини VІI – початку VI ст. до н. е.Окремо слід зупинитись на деяких характерних ознаках більськогомеча. Передусім, привертає увагу петелька під навершям, яка, скоріш завсе, призначалась для кріплення темляка. Першим на цю рису звернув ува-гу Є. В. Черенеко, говорячи, що вона була притаманна лише архаїчним ви-робам (Черненко 1980, 11). Але згодом було запропоновано вважати таку петельку однією з найбільш виразних ознак ранніх мечів келермеськогогоризонту. (Топал, Бруяко 2012, 135, 139, рис. 4–5). Хоча, насправді, на- явність чи відсутність петельки сама по собі не є ані типологічною, ані хро-нологічною ознакою. Ранні мечі однаковою мірою можуть мати чи не матиїї. Як приклад, можна навести низку знахідок з Тлійського могильника. Бі-металевий меч з поховання 85 та суцільнозалізний з поховання 68 не маютьпетлі. Але вони є все ж більш ранніми, ніж кинджал із петелькою з похо-вання 164 (Козубова, Скаков 2012, c. 99). Крім того, ймовірний темляк мігкріпитись як до петельки, так і безпосередньо до руків’я (Алексеев 1985,рис. 1), що вказує у тому числі й на функціональну вторинність цієї риси.Наступна деталь, на яку хотілося б звернути увагу – це нервюра на клин-ку. Для залізної зброї ця ознака є не функціональною, а суто декоративною. Адже наявність виступаючого повздовжнього ребра не посилює залізнийклинок, натомість знижує проникні здатності для рублячого удару. Разомз тим, нервюра є типовою ознакою бронзової клинкової зброї. Адже длявиготовлення довгого плаского клинка у ливарній формі неодмінно мавбути присутній проливний канал, за відсутності якого розплавлена бронзане заповнила б форму. Відповідно, на готовому виробі цей канал приймавформу виступаючого напівкруглого ребра (Molloy 2010, 413, link 95). Тому  для залізних мечів та кинджалів нервюра, як і рамочне руків’я, може вважа-тись одним із рудиментів зброярства поперед нього часу.Говорячи про контекст виявлення меча, слід зазначити наступне. Забільше ніж сторічну історію досліджень Більського городища, безпосе-редньо на пам’ятці та у її найближчій окрузі зафіксовано вже більше де-сяти зразків клинкової зброї. З них три походить із Західного укріплення (рис. 2: 1–3), ще одна знахідка, залізна бутероль (рис. 2: 4), відома зі Схід-ного укріплення (Шрамко 1987, рис. 54: 2–3, 12; Шрамко 1990, рис. 54: 4).  168169 Рис. 3.  Роговий наконечник лука з Більського археологічного комплексу (?). Рис. 2. Мечі та кинджали з Більського городища та його округи: 1–3 – Західний Більськ; 4 – Східний Більськ; 5 – Скоробір, к. 1; 6 – Скоробір,к. 5; 7 – Карабазівка; 8 – Лихачівка; 9 – Опішня; 10 – Шенгеріївка. Кілька предметів відомо з прилеглих некрополів: Скоробір, курган 1, курган 5, курган 8 та курган 24 (Городцов 1909, с. 140–141; Шрамко 1987,  додаток 1), Перемірки, курган 1 (Кулатова, Супруненко 2003, 21). На  жаль, зберегли форму на момент розкопок лише дві знахідки зі Скоробору (рис. 2: 5, 6).Також неподалік Більського городища у різні роки було виявлено кіль-ка випадкових знахідок (рис. 2: 7–10). Три з них відомі на відстані 10 км на південь, де розташовується Опішнянське городище (?). Особливо при-вертає увагу короткий меч довжиною 41,4 см з околиць с. Карабазівка (Троцька, Гейко 2001, 81), який, фактично, є стовідсотковим аналогом опублікованої у поданій статті знахідки. З цього ж мікрорегіону походить й кинджал із втраченим навершям, який було виявлено в культурному шарі поселення Лихачівка на глибині 40 см (Моруженко 1982, с. 21).Ще один виріб ранньоскіфського часу (роговий наконечник лука)з Більського археологічного комплексу було передано до наукових фондів заповідника «Більськ» Риммою Леонідівною Гавриш після смерті її чоло-віка Петра Якимовича. Артефакт перебував у приватній колекції знаного полтавського археолога, уродженця с. Більськ. Обставини, за яких налуч-чя потрапило до колекції П. Я. Гавриша, на жаль, не з’ясовано.Роговий наконечник лука має форму скульптурної голівки хижогоптаха з баранячим рогом. Загнутий у петлю дзьоб має чітко позначену вос-ковицю. Подібний образ дослідники називають «бараноптахом» (Канто-рович 2012, с. 362) чи «рогатий птах» (Шрамко 2015, с. 498).Виріб має розміри 4,0 х 2,3 см. Ширина основи – 1,5 см. Отвір округлої форми має діаметр 0,7 см та глибину 1,7 см.Рогові наконечники добре відомі серед матеріалів дослідження Захід-ного укріплення Більського городища (приміщення № 9 зольника № 28 та заготовка з ями № 11 зольника № 13) та вже були ретельно проаналізованіІ. Б. Шрамко (Шрамко 2015). Найближчою аналогією є виріб з поховання
Related Search
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks
SAVE OUR EARTH

We need your sign to support Project to invent "SMART AND CONTROLLABLE REFLECTIVE BALLOONS" to cover the Sun and Save Our Earth.

More details...

Sign Now!

We are very appreciated for your Prompt Action!

x